А. Е.
Ти продовжуєш кохати її, не маючи на це жодного права.
Намагаєшся знайти себе в ній, хоча розумієш, що марна справа.
Ти ламаєш себе заради неї, уважно відстежуюючи реакції,
місяцями не вилазиш з депресій, деструкцій та деградацій.
Тебе розриває зсередини від ніжності, пристрасті й люті,
від усвідомлення, що вона спить з тобою, але тебе ж і не любить.
Ти й надалі йтимеш вперед спиною, не зважаючи на незручності.
Ти вперто йтимеш, поки не дістанешся самої її сутності.
Постукаєш у її серце, наче у двері. Спитаєш те, що давно хотів спитати.
І від відповіді залежить те, чи варто жити, чи варто взагалі існувати.
Ти продовжу ш кохати...
© Copyright: Юлия Крестовская, 2014
Свидетельство о публикации №114120207645
Свидетельство о публикации №114120207645
Рецензии
