Ізбарзе борзий наш каюк пробрався в кримське море,
А там непроханий матюк розвішує прапори.
Діставши рваний рукопис, загнувши мисль у вухо,
Подумали, що катарсис закрив цей мис наглухо.
Козацька лодія пішла із жвавими піснями
До витоків, до джерела, щоб прикрутити крани.
Та вже заткало прорвало, каміння задиміло…
Пошматувало вже ху*ло направо і наліво.
«Казакі кушалі укроп», а «мама мыла раму».
Від азіятів до європ пустили телеграму.
Розжарило, із сходу в ніс недуга задиміла.
Чи то який рогатий біс напав на наше тіло?
Ружину знарядили всі на славу і на смерть,
Щоби від Київськой Русі не лишилася чверть.
Щоб світла орія землі не потонула в крові.
Щоб і надалі в сивій млі каюк блукав у морі.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/nNSZzV64yR0
каюк
© Copyright: Юрий Посух, 2014
Свидетельство о публикации №114120205217
Свидетельство о публикации №114120205217
Рецензии