без пам’яті…
…розкіш муки топить серце
у роззброєних вчорашніх почуттях
а очі, наповнюють сльози розлуки,
і лякають забуттям –
напівнепритомну душу…
іще дужче стискає неминуче мовчання,
поміж такими різними
і одинокими берегами
однієї Мрії про завтра,
що обманула світ болем ненависті,
і люттю безпам’яті…
***
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114120201662
Свидетельство о публикации №114120201662
Рецензии
