Люблю... Мирослава Стулькивская

                Перевод с  украинского:
                http://www.stihi.ru/2014/10/17/627

Недосягаемость и глаз бездонность,
Молчание твоё, твои приветы,
Прозрачность мыслей, уносящих в лето,
Цветов души закрытые бутоны…

Люблю несхожесть и неповторимость,
Твою печаль и бренные тревоги,
Всех жизней  утомлённые дороги,
Доверчивость и тонкую ранимость.

Выносливость твою и небанальность,
Твой непокой и правду – неизменно…
И честную, святейшую измену …
И одинокой ночи виртуальность.

Люблю загадочность и облик твой весь, 
Печаль, во сне нежданное явленье…
Мечты неуловимой наважденье
И строчек неоконченную повесть...

Оригинал:

Люблю твою далеку недосяжність,
Твоє мовчання і твої привіти.
Душі твоєї нерозкриті квіти,
Думок прозорих незбагненну радість.

Люблю твою незвичну особливість,
Твою зажуру і твої тривоги,
Життів колишніх стомлені дороги,
Твою довіру і твою вразливість...

Люблю твою холодну витривалість,
Неспокій твій і нерозкриту правду…
І найсвятішу, найчеснішу зраду…
Твоїх ночей самотню віртуальність.

Люблю твою відкриту загадковість,
Твій тихий сум, у снах твою присутність...
Мрій невловимих невимовну сутність,
Душевних віршів нескінченну повість...