Збираючи камні,
Як і збираючи вишні,
Світ на долонях тримаєшь ти
Так небезпечно.
І обернешся,
Як обернувся би кожен,
Коли собі в спину почуєш –
Приречений.
Але ж ти не воїн,
Не син індіанських мисливців,
Тобі твоя гордість
Стоїть лише на заваді.
Ти спокій знаходиш
То в небі,
То в змушених марах,
А то і в звичайній жіночій помаді.
Та як би хотілось...
Хоч в снах...
Скальпи здерти ворожі,
Підкреслити силу природи,
Що рветься
Звідкізь із грудей.
Ти спостерігаєш –
Що там за вікном,
Смієшся, сумуєш,
Благаєш Сонячної погоди...
2 сен 2009
Хмари
© Copyright: Мария Райнер, 2014
Свидетельство о публикации №114120211364
Свидетельство о публикации №114120211364
Рецензии