***
спогад твого милосердного дива,
ці крилаті птахи на обочі,
та криничка давно уже сива.
Ще стою, та чи варто, чи треба.
чи твоїми устами молила тебе.
Ще молитвами тягнуся неба,
а воно у ночі ще таке голубе.
Ще такі ці зізнання безглузді,
і таке це все ще молоде,
і ці вироки адвокатом не судні,
листопадом любов замете.
Свидетельство о публикации №114120103728