Небо зронить свої гіркі сльози -
Червоніють від крові сніги.
Пече серце у люті морози,
Горем зрошені ті береги.
Небо плаче за вами, солдатики.
Зорі падають стрімко униз,
Збиті "градами", куль з автоматики,
Небо виє потоками сліз.
На розбитих шляхах попід хмарами,
Там, де місця нема для корид,
Йдуть у гості до Бога ангели,
Небо німо ридає навзрид.
І ті чари лихі, наврочені
Небо змиє водою із нас,
Й ворогам за гріхи їх непрощені
Вогнем гніву оберне тотчас.
Тих, хто в бій йде вночі і удосвіта,
Захисти їх, крило розправля.
А загиблих синів прийми, Господи...
Спіть спокійно, то ваша земля.
Небо плаче
© Copyright: Марина Теплюк, 2014
Свидетельство о публикации №114113011262
Свидетельство о публикации №114113011262
Рецензии
Девочка моя светлая, умничка, пиши, ребенок, сердцем, для людей, почитай мои Бомбят Донецк и нечего добавить...Рассвет в Коктебеле...Блеск орденов...Наводчик орудия...Отец...Деревня...Храни тебя Господь...у меня братишка еле вывез семью из Горловки, донецкой обл., все потерял, бизнес, счета, квартиры, живет в Севастополе на съемной в маленьком домике, даже зимнюю одежду не взяли...Ужас ужасный!!!
Куртова Ольга 01.12.2014 14:08 • Заявить о нарушении
Куртова Ольга 01.12.2014 14:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.