Давняя святая Русь
Хелена Фисои
Такая біль в мені щемить, такая біль,
Не чоловічій біль скупий, то біль жіноча:
То материнська, то дівоча – застить очі,
Веде мене, сліпу, зрання крізь ночі,
Минулі рани роз’їда, як сіль.
Такі риданні у мені шумлять, як ріки,
Сирітські ріки, що не знають берегів.
Така журба і лють мовчить до ворогів,
Такий клекоче в грудях палкий гнів –
Що спокій не знайдуть зів’ялі віки.
Сказала б я: наснився сон страшний ! –
Життя мені наснилось… Сплю донині.
А прокидаюсь тільки в Божім Сині,
Бо інше все – у мряці домовини…
Але не сплю, коли іду за Ним.
© Copyright: Хелена Фисои, 2014
Свидетельство о публикации №114112902411
Давняя святая Русь... Хелена Фисои
© Copyright: Цех Футуросимволисто, 2014
Свидетельство о публикации №114112911054
Свидетельство о публикации №114112911054
Рецензии
