Перші сніжинки я бачив у Львові.
Якось не звично в вечірній цей час.
Ми ще до цього не зовсім готові.
Якось раптово застало це нас.
Перші сніжинки кружляють над містом,
Що б потім розтанути в деяку мить.
І ніби наповнюють казковим змістом
Все, що довкола-довкола лежить.
Перші сніжинки не довговічні.
Та й що в цьому світі вічним бува?
Але посміхаються люди зустрічні.
З вуст їх злітають теплі слова.
Перші сніжинки, небачене диво,
Через хвилинку стали дощем.
Ми їх забудемо. Але, можливо,
У когось у серці залишаться ще.
Перш сн жинки
© Copyright: Андрей Шевчук 3, 2014
Свидетельство о публикации №114112809222
Свидетельство о публикации №114112809222
Рецензии