Si vis pacem, para bellum
Кажуть ми всі
Вічні заручники
Наших бажань
Амбіцій своїх
Нещирих зізнань.
Кажуть ми всі
Раби наших «хочу»
Задоволення й кайф
Прострілюють точно
Наші серця…
Не нарікай!
Думка крізь простір
Немов як у воду
Рятуємо равликів,
Рятуєм погоду,
Рятуєм ведмедів,
Кошенят і планету.
Гукає мов пристрій
Гучного фальцету.
Пани та вельможі
Хто нас порятує?
Байдужі до всього
Три кроки назад!
Я так констатую
І б`є тяжкий град…
Єднаємось разом
Не все буде добре
Але ми пліч-о-пліч
Тримаємось знову.
Як хочеш – біжи
Як хочеш – лишайся.
Вибір це вогник
Запалюй скоріше…
І не здавайся.
Хочеш крові моєї
Бери!
Вже червоним
Палають мости
Роз`єднала…
Байдужа до сліз
Розірвала…
Байдужа до втрат.
Постійна війна.
Жахливий азарт.
На двох наш парад.
Дві рідні людини
Дві спільнії душі
Війною запалені
І так непорушно
Руйнують збудований
Спільний їх світ.
Руйнують словами
Палкими як слід.
Займаються люди
Вогняна лавина
Місто, країна…
Ось вже половина
Згаслих очей,
Покинутих духом…
Лиш сльози і відчай
Лиш тінь під кожухом
Немає людини
Вона ще існує,
Але своїм щастям
Зрадливо торгує
І світ той за очі
Вже ніщо не турбує...
Підводься хутшіше
Коли дивишся в очі
Не відводь їх раніше
Коли я вже тут
То хочу я миру!
Відкрито, без тайни
Я хочу повірить
Звільнитись негайно
Від тяжких оков.
Я хочу побачити
Щастя в очах
В глибині тої пустки
Між інтриг, перемов.
Прямуй до мети.
Почуй в собі сили.
Якщо дієш - рішуче.
Поводься ігриво.
Життя протанцюй
Із честю з любов`ю…
Чи чуєш мене?
Я поруч…
З тобою…
Кажуть ми всі
Вічні заручники
Наших бажань
Амбіцій своїх
Нещирих зізнань.
Кажуть ми всі
Раби наших «хочу»
Задоволення й кайф
Прострілюють точно
Наші серця.
Не нарікай…
Бо ми різні усі.
26.11.2014
Свидетельство о публикации №114112806634