Znimayu kapeluh

«Знімаю капелюх…»

Я капелюх знімаю перед тими,
Хто робить свою справу повсякчас
Крізь віки вічнії й до нині,
Та хто будує світовий каркас.

Я капелюх знімаю перед тими,
Хто прагне смерть перемогти
І лікувати й душу й тіло
Від темряви глибокої тюрми.

І перед тими капелюх зніму,
Хто в серці має ясну доброту,
Хто просто світлим своїм сяйвом
Творить і грає щиру простоту.

І перед тими капелюх зніму,
Хто здатен полюбити всім їством,
Бо непроста ця штука – то ознака
Божественного світла за твоїм вікном.

На голові й не матиму я капелюха,
Коли почую музиканта я аж так…
Що плаче та душа, але радіють вуха
Аж так що всесвіт попадає в такт.

На голові й не матиму я капелюха,
Коли дитя від смерті недалеко
«Я хочу жити!!!» - одна думка,
«Не забирай мене, лелеко!»…

Не хочу бути я байдужим,
Не стану очі закривати.
Єдиний шанс позбутись битви
Це посміхаючись програти.

Я лиш людина на планеті,
Гайда зі мною – я ваш друг.
Один із тисячі поетів,
Що свій знімає капелюх…

05.11.2014