Osinnya rapsodiya

«Осіння рапсодія»

Ховаю настрій в листях і дощу
Осіннім ранком схід я зустрічаю
Автобус запізнився. Мрії на даху.
І млявим світлом вечір проводжаю.

В тобі так стисло та ігриво
Життя красу намалювала.
І наступною миттю примхливо
В своїх думках ти мене спопеляла.

Не гай часу – стріляй доцільно.
Моя прострілена свідомість відчувала.
Але ти не сумуй. Дихай повільно.
Немов по нотах ти мене вбивала.

Не бійся. Я поряд. Завжди.
Десь я ховаюсь у твоєму сузір`ї.
Вже впали у відчай троянди.
Їм не до вподоби твої закриті двері.

І телефон мовчить. І ллє осінній дощ.
Я відчуваю тиск повільно наростає.
І пострілом лунає хоч-не хоч.
Наше тепло у згадках виживає.

Не гай часу – молись доцільно.
Моя затомлена свідомість відчувала.
Але ти не сумуй. Дихай повільно.
Немов по нотах ти мене забирала.
Десь той поет, що пише
Про дзвін фальшивих монет
Якими купляють фальшиве щастя
І всі ми чекаєм момент,
Який розбиває вщент
Скарбниці заздрості і пристрастя.
А ти танцюй, малюй, живи
Картину світу відтвори
Прорвись до них.
Скажи їм – «Я живий!»
Лише прорвись…
Скажи, що ти жива.
Лише прорвись…
Скажи, що я живий.
Лише прорвись…
Скажи, що ми живі.

Ховаю настрій в листях і дощу
Осіннім ранком схід я зустрічаю
Автобус запізнився. Мрії на даху.
І млявим світлом вечір проводжаю...

21.10.2014