Якщо ти засумуєш
десь далеко від мене ,
Хай абеткою буде
тобі гомін птахів,
Перемножений смуток
від мене до тебе
Біле поле цнотливих снігів.
Я до тебе злечу
з зоряницею чарів,
До вікна припаду,
заколишу в світах.
І у сон твій прийду
з смоківницею дарів,
Нездійснене дійство стане
правдою в снах.
Легким спогадом долі
розіб’юсь на зіниці,
І зламавшись у серці
смутку гострим кутом,
Я для тебе зберу
перла – зоряні криці,
На папір їх розсиплю
перламутра пером.
Якщо ти засумуэш
© Copyright: Веном 2, 2014
Свидетельство о публикации №114112804801
Свидетельство о публикации №114112804801
Рецензии