«Зимовії кургани»
Дивись на мене, не відводь очей.
Побачу я у них зимовії кургани.
Холодніших за сотню лютневих січей.
Десь щастя заблукало поміж нами...
Не може бути щастя та без волі,
Без сильної надії та міцній любові,
Без прояву себе крізь терни долі,
Без дотику до серця мимоволі.
Чи можна свою волю приховати?
Чи можна стати в ряд усі як той один?
То краще гідність тим рабам віддати,
Що посмішкою брешуть, у лиці без змін.
Чи залишатися, чи йти...
Не кожен в змозі відповідь давати,
Але чи зможемо ми себе віднайти,
Щоб хоч один акорд по-своєму зіграти...?
Дивись на мене, не відводь очей.
Побачу я у них зимовії кургани.
Настане мить – розтануть і вони,
Рікою розтечеться...світло між світами...
Zymovii kurgany
© Copyright: Сергей Лукашовъ, 2014
Свидетельство о публикации №114112800123
Свидетельство о публикации №114112800123
Рецензии
Взгляни на меня,глаз не пряча,
Я увижу в них зимнюю вьюгу.
Где то там в холодах,не иначе,
Мы любовь потеряли друг к другу.
Замечательная у Вас,Сергей,лирика
на украинском языке.
Новых ВАм стихов и всех благ.
Анатолий Салюк.
Анатолий Салюк 03.12.2014 22:00 • Заявить о нарушении
Я увижу в них зимнюю вьюгу.
Где то там в холодах,не иначе,
Мы любовь потеряли друг к другу.
Замечательная у Вас,Сергей,лирика
на украинском языке.
Новых ВАм стихов и всех благ.
Анатолий Салюк.
Анатолий Салюк 03.12.2014 22:00 • Заявить о нарушении
Спасибо огромное! Приятно, что меня читают и оценивают на моем родном языке.
Сергей Лукашовъ 05.12.2014 09:13 Заявить о нарушении
Сергей Лукашовъ 05.12.2014 09:13 Заявить о нарушении