в танець мрiй...

…на руїнах минулого,
де немає нас більш
вільний вітер розчулено
рве із яблуні цвіт…
од безлюддя нічного
в дикий танець вогню
перевтілююсь в слово
і ніщо не таю…
на пожарищі, вчора
білим димом думок
мрії мчать нас до дому
на схід сонця, щоб знов
забуття відступало,
була б пам'ять жива!..


Рецензии