Життя мое..

Душа моя, пробач мені провину,
Що я жила у тузі та журбі,
Що відверталася від рясної калини,
Бо в неї були гіркими плоди.

Життя моє, пробач мені за відступ,
Бо свою душу взяла у полон,
Кидаючи тобі ганебний виклик,
Поразки зазнавала знов і знов.

Душа моя,  пробач мені за зраду,
Що вільно дихати й співати не дала,
Бо я пішла за страхами зневадив
Щасливу долю, мить та майбуття.

В той час до себе відчувала жалість
І ображалася на тих, хто поруч йшов,
Щукала тих, хто щастя дасть і радість,
Знесилюючи Волю і Любов.

Тепер, розпющив широченько очі,
Іду до Батька-Рода на поклін,
Бо від душі Йому віддати хочу
Свою любов, піднявшися з колін.


Рецензии
Спасібі Вам, дорога Наталья! Отримав величезну насолоду від цього вірша! Творіть надалі, це добра справа.

Ильин Александр 2   27.11.2014 21:49     Заявить о нарушении
Дуже приємно,що вірш прийшовся до душі. Дякую,Олександре!!!


Наталья Колопенюк   28.11.2014 00:29   Заявить о нарушении
Наташенька, нет слов, особенно после твоего плэйкаста...
http://www.playcast.ru/view/6762852/76cfe134a141a350c532d61d4be930d1b107cc81pl

Галина Сафонова 2   02.12.2014 21:36   Заявить о нарушении