Пробач за те, що став мені чужий...
Ріднішого не мислила зустріти...
Та...надломив Ти щось в душі моїй,
Тепер її до купи не зліпити...
Ти з самого початку Нас прирік
В розлуку...Я ж хотіла буть - ЄДИНА...
Ти для душі став близький Чоловік
Та все ж - прощай, чужа мені Людино...
Тебе більш до душі Я не впущу,
Бо рідний і чужий - то невід"ємність...
Прости Мені...і я Тобі прощу,
Бо розумію: ТО - Твоя суттєвість...
Прощай навіки, рідний і чужий...
Пробач за те, що болісно кохала...
Не докоряй тепер...Що доквр Твій?
Ти - став чужий...Мене ж - зовсім не стало...
Що по Мені лишилось?...Лиш - вірші,
Які Тобі писала Я невпинно...
Римує серце вирок Нам: ЧУЖІ!!!
Прощай навік, чужа мені Людино!!!
ЧУЖI...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114112600469
Свидетельство о публикации №114112600469
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.