Земля дрімлива… І дерева,
І все довкіл в дрімоті-сні.
Морозяне повисне мрево.
Сади прозорі, нетісні
Озвуться струнами сталево.
І зійде золотінь зимова,
Як сонце ляже на сніги.
Божественна нечутна мова
Додасть одважної снаги
Всьому, що у житті – основа.
Принишкне світ в чеканні дива,
І прийде радість Торжества,
Просвітлена і милостива,
У вечір Божого Різдва,
Як в посуху жадана злива.
Засяють і розсунуть морок
Мільярди зір, мільярди свіч –
І затремтить безсило молох,
Бо праведна Господня ніч
Для людства – благодаті море…
26.11.2014
Напередоднi
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2014
Свидетельство о публикации №114112604392
Свидетельство о публикации №114112604392
Рецензии
Люд глухий, благодаті не чує!
Вірш гарний!
Миру всім нам!
Людмила Дзвонок 26.11.2014 22:35 • Заявить о нарушении
Вірш гарний!
Миру всім нам!
Людмила Дзвонок 26.11.2014 22:35 • Заявить о нарушении