бiлий бiль

позбувалися землі
журавлі
гірко їй
позбивалися дощі
у душі
у моїй
а молитва мов зоря
з вівтаря
не зійшла
і так бідно на устах
просто жах
ла-ла-ла
що виходило не йде
і ніде
не майне
що заходило сплете
цей етер
в голий нерв
за думками правди край
гри гора
гра горить
Боже серце не вмирай
відбивай
кожну мить
від годинника ходи
у доби
очі злі
стало мало доброти
добре тим
хто в землі
пахне тиша ялівцем
чебрецем
у чаях
і блукає жеребцем
неба щем
у боях
аж до опіку цей сплін
до колін
голова
позбувалися землі
журавлі
а трава
зодягалася у ніч
в чари снів
заметіль
на нічийному коні
у вогні
білий біль

26 Листопада, 2014


Рецензии
пахне тиша
материнкою
сумом
вільною хвилинкою
свіжим сіном
ще й грозою
та дівочою сльзою

)))
З сонечком,

Любимая Игрушка   27.11.2014 03:38     Заявить о нарушении
Дякую, Сонечко - посвітлішало!

Юрий Лазирко   12.12.2014 18:50   Заявить о нарушении
Дякую, Юрію!
Хай щастить!

)))
К києвським сонечком, Я

Любимая Игрушка   12.12.2014 20:55   Заявить о нарушении