Мужн й наш солдат

Тут синьо-жовтий майорить під небом,
Палають тисячі вогнів.
Один іде довільно в пекло,
Другий душею вже давно прогнив.

Той перший покладе себе під кулі,
Ворожий наступ відбива.
Його знайдуть потім в тім полі,
Герой - він Матір свою захищав.

Той другий пузом доверху лягає,
Під сонцем гріє, засмага.
Хто вбив його домівку - знає,
Ховається в сусідів, бо ж війна..

Та цьому іроду нехай не спиться,
Хай муки совісті даються у знаки!
Він всю довіру вичерпав з криниці
І не поверне вже за всі свої літа.

Той перший - молодий хлопчина,
Від роду всього двадцять літ.
Йому вже снилась цяя днина,
Не залякався, та й у домовину ліг.

Відстоював він чесно рідну землю,
Не боючись брав в руки автомат.
Вічним Героям - вічна слава,
Хоробрий, мужній наш солдат.


Рецензии