Крокують Анголи бадьоро

Крокують Анголи бадьоро.
Останній час прискорив біг.
В цей світ прийде Спаситель скоро.
Він так прийде, як влітку сніг.

І будуть люди не готові,
Хоч стільки років ріг сурмить.
Попереджав Спаситель в Слові:
«Мене чекайте кожну мить».

Та марнота прийшла в оселі.
Диявол,  людям,  пастку сплів.
І церква, молиться до стелі,
Плете мереживо із слів.

Христове Слово не в пошані
Тікають люди від Хреста.
Печерська Лавра і Почаїв,
Комусь, дорожчі від Христа.

Сліпі служителі Господні,
Жиріючи від десятин.
Хто любить Господа сьогодні?
Кому потрібен Божий Син?

Порад Спасителя не чують.
Хоч вже палає смолоскип.
Як жаль, що душами керують
Розпуста, гроші й апетит.

Тому і церква нині квола.
Боїться вийти за поріг.
Погляньте, скільки зла навколо.
Безбожжя сміло множить гріх.

Почуйте звістку, фарисеї.
Просніться, пастирі-вожді.
Ви, що забули як євреї
Розп’яли Господа тоді!?

Виносьте ідолів з оселі,
Не залишайте в серці пнів
Шукайте Господа в пустелі,
Який постився сорок днів.

Коли ви боретесь  до крові.
Вам допоможе  вічний Бог.
Нема, «Адвентус», в Божім Слові,
Є ті, що люблять Декалог.