Не держи в руках чужий біль,
Він сп'янить тебе наче хміль.
Не дивуйся голосом лунає,
Сонце,що на небі зранку сяє.
Тихим-тихим дзвоником дзвенить,
Зупинилась,чудна, лиш на мить.
Та й злетіла пташкою до неба,
Он як її серденько бринить.
Не держи в руках чужий біль,
Чи ж травою зеленіють очі?
Ондечки уявою летить...
Та й до тебе,прямо серед ночі.
Чуєш як у лісі плаче птах?
З переливом гомінкої пісні.
Ненароком там сховався страх,
Та де інде гілка лишень трісне.
Не держи в руках чужий біль,
Він сп'янить тебе наче хміль.
Не дивуйся голосом лунає,
Сонце,що на небі зранку сяє.
(Понкратова.О.В.)
Не держи в руках чужий бiль
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114112411861
Свидетельство о публикации №114112411861
Рецензии