А ось і він, неждано довгожданий
Вибілює не ним залишені пороки,
Кладе тампони і бинтує рани,
А на неспокій хоче класти спокій.
Йому здається, що всесильний,
Але сьогодні все залежить не від нього.
Мій тезка обіцяв і відновив бруківку,
Та він не знає як згасить кострище.
Пропала рима, хоч не в римі справа,
Я б не її, а мир хотів шукати,
Але не чують і не хочуть знати,
А снігопад уже густий патлатий.
снiгопад
© Copyright: Петр Коваль, 2014
Свидетельство о публикации №114112302929
Свидетельство о публикации №114112302929
Рецензии
Серце крається від таких стрічок.Петре! Ви й справді вірите в те, що не знає...Він прийшов зовсім не за тим...Шматувати шоколадні піроги: землі, заводи, ліси, лани...! А ми ж йому повірили...такий сум, така печаль! Дякую, Вам щиро!Живемо, сподіваючись...
Зинаида Комарова 29.02.2016 14:10 • Заявить о нарушении
Зинаида Комарова 29.02.2016 14:10 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.