на руiнах мрiй...
…судить доля край світу за любов нездійснену,
за розділений шлях, за пекельні мажорні думки:
невдоволених нас із тобою, і таких же як ми,
марить вітер манкою пристрастю ніжних обіймів,
а ми, знову у різних кутках своїх ілюзій, снів,
на барикадах минулого втрачаємо сьогодні…
ніщо нам так не потрібно, як Віра у себе самих,
де жива Надія, не гра у пам'ять із пройдешнім,
яке не повернути на руїни втрачених мрій –
вони ж осліпли і не повернуться більш…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114112301934
Свидетельство о публикации №114112301934
Рецензии
