Як до струменя олень хай душа наша лине
В покаянні до Бога, до джерела життя
Там відчує, що грішна, там відчує, що гине
Набере в Бога сили, стане знов, як дитя
А дитя- таке щире, повне щастя й любові
Раде всім посміхатись, та далеке від зла
В нім проміння надії, що пісні колискові
Стануть знов оберегом, що матуся сплела
Сплела долю у пісні, та скропила сльозою
Щоб дитя не зазнало а ні горя ні сліз
Щоб була його доля в поєднанні з красою
Бо ж краса то є в Бога любові ескіз
Щоб велося їм всюди, так як мама співала
Щоб щасливі завжди на землі цій були
Щоб Господнє крило їх завжди зберігало
Та щоб діти в пошані до Бога жили
Хай оновлені душі всіх зігріють довкола
Хай повернуть душею всіх у Батьківський дім
Хай збереться Родина, та прославить там Бога
Щоб в злагоді та мирі тут жилося усім!!!
Як до струменя олень хай душа наша лине
© Copyright: Валентина Горбатая, 2014
Свидетельство о публикации №114112312159
Свидетельство о публикации №114112312159
Рецензии