Вiд серця до серця
У даль заглядає мрійливо малюючи щлях.
Хтось каже зневірившись, що не буває чудес,
А я зацікавленість бачу в озерах-очах…
А я зупинитись не можу складаю казки.
Мов зіроньки сяють вони у малечі в долоньках.
Я знаю колись, ці життєві любові зразки
Від серця до серця онук мій віддасть своїм донькам.
11^29
23/11/14/
Свидетельство о публикации №114112311867