Мені так сумно інколи стає,
Що сльозі мої наче море.
Я сподівалась би завжди на краще,
Якби мене не захопило горе.
Забери мене,мамо,прошу,додому,
Поверни мені мирне небо.
Прибери той страх з обличчя блідого.
Мені більш нічого не треба.
Зацілуй мої очі карі,
Дай надію мені,дай мрію.
З відчаєм тебе благаю,
Вже нічого не розумію.
Так сумно
© Copyright: Анастасия Безбородова, 2014
Свидетельство о публикации №114112311035
Свидетельство о публикации №114112311035
Рецензии
