Ти пам’ятаєш, ще мене?
Як захід сонця зустрічали,
І як під місяцем гуляли,
Чи пам’ятаєш ти це все?
Чи пам’ятаєш шелест трав
Спів солов’їний у садах
Як носили тебе на руках
Як з дому тебе вкрав?
О цей, солодкий, ніжний сон
Тобі здавався буде вічним
Життя стане чимось магічним
Лунав із вуст ласкавий тон.
Мабуть - це спомини тільки мої
Бо ти вже точно все забула
Любов твоя десь потонула
Лягла глибоко десь на дні.
Навіщо словами розкидатись
Обіцяти й брехати собі
Дивитись у очі сліпі
Якомусь чужому продатись.
Я знаю, ти не пам’ятаєш нічого
Не потрібно цього тобі
Це спомини тільки мої
Адже ти знайшла вже другого.
Спомини
© Copyright: Роман Иванский, 2014
Свидетельство о публикации №114112209992
Свидетельство о публикации №114112209992
Рецензии
Интересные сожаления.Но хотелось бы и ей дать право выбора;)Хорошо про всех всё знать,тем более про любимых:)Я бы не решилась с такой уверенностью утверждать что-либо за человека,даже если близко его знала.Это право Вашего ЛГ думать так как ему хочется.А стих грустный и провоцирующий доказать то,что ЛГ не прав в своих мыслях.
Шмойлова Наталья 22.01.2020 10:47 • Заявить о нарушении
Шмойлова Наталья 22.01.2020 10:47 • Заявить о нарушении