Крiзь рiчку кладкою
Сосновий ліс,духм'яний ліс.
Він запах хвої лиш приніс,
Не обділив своєю долею.
Зачарував мене,зачарував,
Шумів здаля,листям шумів.
Та він майбуть і сам не знав,
Як чарувати він зумів.
Я пам'ятаю ніч з зеленими очима
І цвіт думок,що з серця линуть.
Пам'ятки лісу за плечима,
Що хвойним запахом знов ринуть.
Зачарував мене своєю волею,
Своєю втіхою,своєю згадкою.
Та промайнув моєю долею,
Доріжкою,крізь річку кладкою.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №114112200842
С поклоном и уважением,
Александр Деев 22.11.2014 02:09 Заявить о нарушении
Не делимое-не разделить,
Не обьятное-не отнять.
Кто любил-тот и будет любить,
Кто не знал-не захочет знать.
Лена Грама 22.11.2014 12:15 Заявить о нарушении