Наш час 483

               

                Невиразний,збурений час рветься навкруг на шмаття.
                Це божевільний тягар-стремено вганяє в серце круччя,
                Рве боки коника змиленого,що мчить в нікуди. 
                Вершнику у Рай біблейський на ньому не в\їхать туди.

                А чи є Рай,Чистілище,а може й Ад?
                И хто в місце потртібне марить потрапить в мить?
                Адже після смерті тіла лише буде світло Любові.
                Біблейські місця – це лише свідомість і гірки думки твої.

                Буря гуде над містом і лякає бідних людей,
                Їх у таку погоду не вигнати з хати взаший.
                Наша затишна кімната і є чудовий Рай.
                Боже!Ти дав нам щастя.Будь ласка и силу дай.

               Світлом облий души наші,від бруду прочисти мозги.
               Будемо жить днем текучим,що далі страждать не моги.
               Чи було що в минулому?Маревний світ позаду.
               Що було,то забудеться.Чудове життя попереду.