з балкону на тебе дивиться прірва -
вивчає всі закутки твоїх душ.
ти сьогодні така надзвичайно красива:
мокрі коси і чорна розмазана туш.
не треба! не руш!
не міняй свої крила!
ти ж давно уже так не любила.
затремтіла, зав"яла і не розцвіла.
може просто ця квітка з руїн проросла?
ти сама помирала, бувало, на чверть..
а може в тобі переможено смерть?
запакуй свої крила в конверт,
і лети.. уперед.
наче зірка світи!
За тобою палатимуть всі мости,
небо скиглитиме: "прости!".
надсилай мені
звідти
листи
..
Лети вперед
© Copyright: Милена Вольна, 2014
Свидетельство о публикации №114112110716
Свидетельство о публикации №114112110716
Рецензии