Чуєш брате, ти ще не забув,
Як рве тіла солдатські на частини?
От тільки щойно друг у тебе був
Та одна мить і вже нема людини
В нього лишились друзі і сім'я
Й вони всі є, а от його немає
І тільки вітер занесе ім'я
Для тих, хто назавжди запам'ятає
Той самий вітер витиме всю ніч
Бо йому також жаль життя солдата
Для когось смерть ця наче камінь з пліч
А хтось порушить клятву Гіппократа
Й візьме хабар. Їм все-одно на те
Що там, на сході, хлопці помирають
Державний борг мільярдами росте...
Обрали тих кого не обирають.
Чу ш, брате...
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2014
Свидетельство о публикации №114112110535
Свидетельство о публикации №114112110535
Рецензии