А я думав, війна — не моя,
А я думав, війна є чужою
І не буде горіти земля,
І не буде чадіти смолою.
Я не думав, що знову — війна,
Хтось із нас не поверне додому.
І на житньому полі жнива,
Ті жнива, що не треба нікому.
Вже те поле закидало в сніг
І женці косять зовсім не трави,
Може хтось тих людей приберіг,
Для якоїсь страшної забави?
А я думав, війна — не моя,
А я думав, війна є чужою
І не буде горіти земля,
І не буде чадіти смолою.
Коли ляже останній покіс,
Не росою омитий, сльозою,
Ми піднімемось знов, у весь зріст,
Станем знову живою рікою.
Ця війна, уже стала моя,
Ця війна, вже не є нам чужою,
Там, де в полі горіла земля
І до неба чаділо смолою.
А я думав, вiйна не моя
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114112005887
Свидетельство о публикации №114112005887
Рецензии
Очень приятно, что Вам понравились строки. А больше всего позиция в жизни.
Игорь Стожар 20.11.2014 23:09 Заявить о нарушении
Игорь Стожар 20.11.2014 23:09 Заявить о нарушении