Перед тобою оголила душу
Стою у сутінках відкритого вікна.
Заплющу очі, чи тільки їх примружу,
Переді мною образ твій всплива.
Я промовляю ранішню молитву,
І про одне лиш Господа прошу…
Не заведи ти милого у прірву,
Без нього не живу і не пишу.
Затамувала подих, згадую минуле,
У спогадах жевріють почуття.
Роки так швидко промайнули,
Не відійшли з тобою в небуття.
Вже хилиться життєвий мій димар,
І збився ритм опаленого серця.
Ми розійшлися без ніяких чвар,
Любов розбилася, немов маленьке скельце.
Свидетельство о публикации №114111909480