"Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест..."
Як добре, що людина вище Смерті,
бо та – ніщо, де честь поета – все,
де вірша дух – не почуття затерті,
але любов, що у віках живе.
Як добре, що людина нижче Неба,
бо є куди хрести свої нести
і є кому, як вирина потреба,
молитися, благаючи: прости…
Як добре, що людина – рівня Слову,
в якому біль, і радість, і печаль;
надія повернутися додому
і вдача, загартована, мов сталь.
19.11.2014
Памяти Василия Стуса
© Copyright: Олехо, 2014
Свидетельство о публикации №114111903936
Свидетельство о публикации №114111903936
Рецензии
http://www.stihi.ru/2014/11/26/467
Олехо, спасибо Вам за Стуса.
Приходите на мой перевод, пожалуйста.
С уважением,
Света
Светлана Груздева 26.11.2014 01:53 • Заявить о нарушении
Олехо, спасибо Вам за Стуса.
Приходите на мой перевод, пожалуйста.
С уважением,
Света
Светлана Груздева 26.11.2014 01:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.