я відчуваю тебе, як дотиком до бумаги
торкається ніжно моя золота душа
від цього я стаю набагато краща
хоча ти знаєшь - поганою я не була
летять словами мої невблаганні думки
я наче впеклі, немає куди біжать
на цьому полі здається, що є бесмертя,
але на справді не хочется це тримать
кудись по один ми так розбіжемося
так розірвем кайдани, забудемо назавжди
але відчуй ту правду, ща я говорила. Осінь
така безхмара, але кожен день дощі.
я вiдчуваю тебе, як дотиком до бумаги
© Copyright: Анастасия Радчук, 2014
Свидетельство о публикации №114111910885
Свидетельство о публикации №114111910885
Рецензии