Мовчання

Як необхідно часом з кимось помовчати.
І в тиші цій усе розповісти.
Слова потрібні часто не знайти.
Лиш поглядом все можна показати,
І дотиком рукою до руки.

Сидіти поруч, думати про вічне.
Ловити один одного тепло,
Як в тому романтичному кіно,
І не страшний для нас тоді мороз північний,
Хай люто завиває у вікно.

Без слів пустих і жодних зайвих звуків:
Сховатися від світу хоч на мить.
Байдуже, що все полум'ям горить.
Байдуже, що чекають зграї круків.
Тож хоч хвилинку поруч ще посидь.


Рецензии
Дуже зворушливо! Таке мудре й промовисте мовчання... До душі кожне слово. Дякую Вам, Єгоре, за подаровану красу рядків.

Виктория Барановская   23.12.2014 22:08     Заявить о нарушении
Дякую, Вам! Мені дуже приємно.

Егор Семенюк   15.12.2014 19:31   Заявить о нарушении