Незнана дотиком... цнотлива займанiсть
Чуттів розпущеність у снах мереживі,
Проміння видиво пірна у зламаність,
Сягнем нетлінності покИ іще живі.
Затулим латами в ніч тиші протяги,
Терпке поліття доп’ємо райдужжям,
В розкриллі лон - тремтіння потягу,
Двох стиглих ягід, що вовчі, - байдуже.
Захланно млість стожиллям точиться,
Тіла ізгойдані зійдуть живицями.
Втонуть приречено, зшалівши, схочеш ти,
Ізвившись спрагою із рятівницею.
18.11.2014
Свидетельство о публикации №114111809231
*
і чомусь згадалось -
*
"пісок і літо, дощі та райдуги,
цілункі легко стають укусами,
наскрізний струм у потоках патоки...
твоя порядність така спокуслива..."
- мабуть тому,що це як відповідь на Ваше-)
дякую!)
Елена Ясковец 18.11.2014 22:49 Заявить о нарушении
http://www.youtube.com/watch?v=ozGyTDY3a_c
Фиолетта 20.11.2014 14:01 Заявить о нарушении