Сновидение

СНОВИДІННЯ
Так збожеволіти можна!
Кругом - попіл, металу купи,
Земля на кладовище схожа,
Всюди сморід і... трупи... Трупи...

Це вже другий сон про війну.
В першому - я була в полоні.
Жахи сходу, картину страшну
Не забуду до скону.

А якщо факт такий врахувать,
Що той схід від мене далеко,
То боюсь, не берусь уявлять,
Як витримують в тому пеклі

Землі рідної захисники,
Прості хлопці, сьогодні ГЕРОЇ!
І сини, й чоловІки, й батьки,
У абсурднім нерівнім двобої.

Розв"язали війну! Хто вони?
Звісно - Н Е Л Ю Д И! Не тварини.
України найкращі сини
У безглуздому хаосі гинуть.

На питання: " За що війна?",
Не сховать, не втаїти правду.
Правда гола, безжальна, страшна:
За чийсь бізнес, амбіції, владу,

За жадобу наживи без меж,
За багатство і сфери впливу,
Ненаситність до розкоші теж...
І змиритися з цим неможливо.

Гріх великий - прокльони. Гріх!
Як молитву, цю заповідь знаю,
Та за вдів, всіх сиріт й матерів,
Мимо волі війну проклинаю.

І ще тих, хто її допустив...
В цім зізнатися не боюся,
Свято вірую - Бог милостив.
В грісі каюсь і серцем молюся.

Буду Господа й далі благать
Політичну спинить розпусту,
І молитись, щоб дав благодать
Торжества здорового глузду.
                Мораль: Без лінз і окулярів очевидно
                Кому війна, а кому мати рідна.
                Народ збіднів вкрай, ледве животіє,
                А олігархи далі багатіють.
                Їм від того ні холодно, ні жарко,
                Із барского плеч "гуманітарку"
                Кидають, як собакам, безсоромно...
                То хижинам війна, "бабло" ж - хоромам.   

               

18.11.2014 5.00