Лина Костенко. Гадюка заползла в моё жилище

 

Лина Костенко (р.1930)  


*   *   *

Гадюка заползла в моё жилище.
Я ей: – Садитесь. Кофе Вам? Вина?
И невдомёк – взять палку бы! Ведь рыщет
и в дальних закромах уже она.

Глаза с болотной выцветшей сетчаткой
над жалом-языком сверкают зло. 
Шипит, по дому шастая украдкой,
разворошит и всё своё кубло.

Оно кишит, в извивах напрягаясь, 
и жалит всех и вся наперебой.
Гадючки – заурядные вульгарис,
бессилен заклинатель здесь любой.

До мерзости такой кому есть дело – 
вокруг себя плодящей мошкару?
Пора сказать: – Всё. Хватит. Надоело.
Уже, мадам, Воздвиженье. В нору!

16. X. 1999

(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)



Ліна Костенко (нар.1930)  


*   *   *   

До мене в хату заповзла гадюка.
Кажу: – Сідайте. Кави чи вина?
Та й не туди, що тут би треба дрюка,
бо вже по підрах шастає вона.

В її очах болотяна сітчатка,
її язик – роздвоєне жало.
Вона ж сичить, сичала і сичатиме
і розворушить все своє кубло.

Воно ж кишить, і пнеться, і звивається,
і жалить всіх і вся навперебій.
Бо це ж гадючки прості, це вульґаріс,
тут не поможе заклинатель змій.

Кому ж таке потрібно страховидло,
що розвело круг себе мошкару?
Пора сказати: – Все. Кінець. Набридло.
Тепер вже, пані, Здвиження. В нору!

16. X. 1999