Важко...
на тебе я давно уже не злюсь
слівце, повір, не просто так, у риму
я справді щиро за тебе боюсь
ти зрадив мене, так, а хто не зрадив-
в цій спині нема місця для ножів
але ти першим був з тих хто порадив-
Забудь її, ви вже давно чужі
рАзом росли хоча і воювали
занадто ти вже войовничим був
пройшли роки, дядьками поставали
та хто із нас дитинства не забув...
не надто вже вдаватимусь в деталі
кожен із нас у чомусь та й подібен
не замерзай, прошу, живи ще далі
бо ти мені в майбутньому потрібен.
Свидетельство о публикации №114111811527