По тОбi i сум й накопичена стома

По тОбі і сум й накопичена стома,
Гартуюся я у горнилі печалі.
Та марно лікуюсь-вона як саркома,
І точить гризота-з'їдає і далі

Скуйовджені нерви без приводу мліють,
І мрії дрібніють-стікають крізь сито,
Й без тебе стихає зголосок надії,
Й нічев'я натомість зроста соковите
 
\18.11.14. © Плачущий Паяц


Рецензии