По тОбi i сум й накопичена стома
Гартуюся я у горнилі печалі.
Та марно лікуюсь-вона як саркома,
І точить гризота-з'їдає і далі
Скуйовджені нерви без приводу мліють,
І мрії дрібніють-стікають крізь сито,
Й без тебе стихає зголосок надії,
Й нічев'я натомість зроста соковите
\18.11.14. © Плачущий Паяц
Свидетельство о публикации №114111811422