Поцiлу ш мене спокiйно
Наче вип’єш фужер вина,
Запитаєш –«Ну як ти , мрійник,
Що життя насудило нам?»
А із неба осінні зорі,
Споглядатимуть тільки нас,
Мовби ми - небезпечно хворі,
На хронічний пристрасний сказ.
Хижаки у тенетах міста,
Вовкулаки буденних днів,
Поцілую тебе барвисто,
Наче подих останній свій..
Свидетельство о публикации №114111810364