п д йми мо т ло з холодного полу
дозволь волоссю бути на тобі
моїй надії, яка завжди тягне додолу,
розбитій вірі, яка втопая у вічній журбі.
зігрій мене
ніби я одна з твоїх промерзших долонь,
відвези додому, залиш напам`ять останній жетон.
Антон,
я не твоя знову.
сама з вина бокалом.
ти мене підіймаєш з полу
і тепер
ми синхронно падаємо до
іпохондричного підвалу.
Свидетельство о публикации №114111810337