Осiння врода
Нависла темінь на міста ,
Стоїть калина, нахилилась,
Закрили хмари небеса.
Холодні роси вже осіли,
Туман по лісу прокотивсь,
Кущі, дерева заніміли,
Самотній дуб теж похиливсь.
Міняє барви вже природа,
У полі, лісі і степу.
Стає другою її врода,
Милуйтесь нею, я прошу.
Вона по-своєму дурманить,
Красою збуджує серця.
Кожен своє у ній знаходить,
Краса продовжує життя.
Бушує, квапиться природа,
І осінь швидко промайне,
А не забутня її врода,
Мене до щастя приведе.
Свидетельство о публикации №114111702993