Як часто ми шукаємо не те
зовсім не те що нам насправді треба
у неї досі син уже росте
я ж не навчився жити лиш для себе
хочеться часом розділити жаль
бува поганим він, бува хорошим
ось незабаром знову фестиваль
поїду я туди не ради грошей
не ради слави їду туди, ні
хоч "зорі" мені й так вже пред'являють
поглянь останній запис на стіні
є люди які там мене чекають
повір, для мене щастя не в грошАх
а в тому чого я поки не маю
приходить він до мене часто в снах
татусем кличе й міцно обіймає
ось щастя, усе інше "єрунда"
хай що там кажуть, я й досі людина
я прошу Бога й знаю що він дасть
мені це щастя, обійняти сина.
Як часто ми шука мо не те...
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2014
Свидетельство о публикации №114111710473
Свидетельство о публикации №114111710473
Рецензии