…у неспокійній на півсвідомості сну утопає чорний ліс,
блискучі очі неба у зоре плинному відлунні
сяють схвильованим вогнем – диханням ночі…
хтось торкається тиші і тішиться обманом тихих гуків мрій,
а комусь моторошно, коли знову кличуть видіння,
і все ж, нехай не спить його серце нехай будить Віра,
не полон передчуття радості, а плин у зворушливі почуття!..
у тишi мрiй...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114111602079
Свидетельство о публикации №114111602079
Рецензии