Вона дивилась мені в очі й плакала
і звідки в неї взЯлось стільки сліз
щось про любов колишню там балакала
мною колись давно кохана міс
не відчував нічого, навіть жалю
до тої за якою сам вмирав
сказав лише "йди на ... я прощаю"
і далі собі тихо почвалав
щось ще кричала про якісь коліна
що стане, далі я просто не чув
в мені нарешті відбулися зміни
і аж тепер я це сповна відчув
при зустрічі не буду вже тремтіти
не буде мною керувати гнів
лиш жаль що дарував для тої квіти
що не достойна навіть бур'янів...
Занадто п зн сльози...
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2014
Свидетельство о публикации №114111509876
Свидетельство о публикации №114111509876
Рецензии