Вагон Столипiнський обвитий гратами...

Вагон  Столипінський  обвитий  гратами,
Тюрма  Лук'янівська  чека мене,
Життєва колія  біжить  між датами,
В ній що написано, то не мине…
Варта посилена,   на волю хочу я,
Та бачу, що ніяк і не втекти,
Чому   катує  доленька моя?
Хоча з народження з нею на ти…
В  в'язні  Лук'янівській, небо в клітиночку,
Якщо ув'язнений, тобі біда,
Хоч  би  додому,  та  на хвилиночку,
Але себе мені, знай не  шкода.
На карти кину  знов, хочу дізнатися
І скільки буде цей казенний дім,
Та  над серденьком моїм знущатися,
В нього попав я ще молодим…
Фортуна мила не відвертайся,
Такого більш   не переживу,
Вагон столипінський не напружуйся,
Все пам’ятаю, доки живу…



Автор  Геннадій Сівак.
14  листопада  2014 року.


Рецензии
Ох, як би люди зверталися не до карт (що є гріхом), а до Бога, то й допомога б не забарилась.
Цікавий, Геннадію, вірш.
З повагою,

Оксана Федишин   16.11.2014 09:15     Заявить о нарушении
Оксана!
Спасибо Вам огромное!!!
С теплом, Геннадий.

Геннадий Сивак   16.11.2014 11:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.