Омрій весну в своїх чеканнях,
заплач, заскорботи.
Але не жди оті сіяння,
що криють вітки самоти.
Замисли втіху понад ріки,
заверещи щодуху,
і від скорботи знайди ліки,
допоможи бездухим.
Не смій сміятись безпідставно,
усьому є написаний кінець,
стають провини наші явні,
нам руки віттинає жнець.
Житт ва нива
© Copyright: Джазовая Струна, 2014
Свидетельство о публикации №114111500229
Свидетельство о публикации №114111500229
Рецензии
Все так, але мабуть- руки віттинає жнець...
Валентина Пащенко 2 15.11.2014 22:50 • Заявить о нарушении
Валентина Пащенко 2 15.11.2014 22:50 • Заявить о нарушении